Третій день удома. Для такого офісного планктону як я важливо бути у своїй тарілці, що на бруківці Львова, що на асфальті Фастова, що на траві рідного села. Інакше життя втрачає половину своєї привабливості та починають виявлятися труднощі з віковими змінами. :-) Перехід від неробства до інтенсивної трудової діяльності пройшов безболісно. "І дим вітчизни нам солодкий і приємний..." Допомагають улюблені іграшки. Тепер на них красуються нові сувеніри. Я як і раніше зберігаю любов до таксі, що пішла від нас. Ось, сувенір із Галичини. Теж назвав Бакс, як і прототип.
Вдячний Львову та його мешканцям за теплий прийом та чудово проведений час. Його вистачало і на музеї, і на театри і на магазини і на географію. Останнє важливіше. Місто просто зачарувало історичним центром. Давно не відчував таких почуттів: легке сп'яніння від повного неробства і шарм вуличних базарчиків, на яких можна купити все: починаючи від яток і закінчуючи чарівними акварелями. Або картини олією. Або посидіти в такому дворику, якому 700 років. Мимоволі почнеш думати гротескними категоріями. І про вічне :-)
Не пам'ятаю, писав чи ні, під впливом кавової копальні завів удома невелику колекцію кавоварок відкритого вогню. І заразом до неї в цей приїзд стартував і з колекцією кавових чашок. Мабуть Львів на мозок діє особливим впливом :-) Але це все у минулому. Сьогодні незважаючи на труднощі з вільним часом та електрикою включився в гонку за лідером, збираючи лоти CY9C. Поки що дуже скромно. Ну, труднощі ж, але сподіваюся на успіх :-)
P.S. Вiдповiдаю: поки що шiсть :-) Я про туркi. СY9С пока три :-)
