Леонiд UT2II
Пройшов тур ARRL SSB. Головний кайф у тесті визначається тим, кличуть вас дуже чи ні. А це залежить від рівня сигналу, з яким вас чують. На даний момент це виглядає приблизно так. Якщо у вас три кілограми і відмінна антена з 5-6 елементів, просто встигай реагувати. Якщо на виході є один стандартний кілограм і хороша антена приблизно з 3-4 елементів, то можна швидко збирати всіх і в деяких моментах можна працювати на загальний виклик. При потужності в сто ват ви бідний родич, який щосили намагається пробратися крізь кричущий натовп. Ось тут і залежить швидкість проникнення від майстерності та якості антени. У мене є хороші триелементні квадрати на березі моря, які нажаль уперати у крутий підьем гори на заході. Працюючи тільки на п'ятнадцяти метрах в телеграфному турі, я зробив 280 звязків з 48 штатамі. Загалом в телефоному турі, де потужність більш важлива, зробив 144 звязкі з 37 штатами.Я помітив, що коли зв’язки були з ближнім західним узбережжям посеред дня, я міг докликатись. Але коли кути проходу стали пологими, Америка і Європа майже зникли. Перед закінченям тесту я став і дооооовго давав загальний виклик. Дивно, але станції підходили до мене, одна за 5-10 хвилин. У перший день було лише 50 QSO, другий день ще 50 QSO на пошук. Решта – на загальний дзвінок. Я намагався перевірити себе через websdr у штатах. Лише двічі мені вдавалося знайти себе з рівнем 3-4 бали. Частіше взагалі не чутно.
А все ж я задоволений. Зрозуміло, що спортивного результату в таких умовах отримаєти не можливо. Задоволеня отримуеш, вичавлюючи максимум з того, що маєш, або торкаючись чогось незвичайного, як це було всього чотири роки тому в цьому ж тест.....