Продовжуються роботи з вивчення паралельної сполуки невеликих нерезонансних рамок. У принципі деякий обсяг знань утворився, рамки заслуговують на те, щоб їх робити. Ще одна конструкція завершена. Сьогодні цілий день немає дощу і тому надвечір я все зібрав і навіть закрив кришку :-) Мідні ріжки - половинки шинок для зменшення паразитної індуктивності сполучних проводів. Відстань між рамками вийшло 18 см. Тому підсилювач включений у середину.
Звичайно, робота антени подобається, але особливого поліпшення я не помітив. Мабуть поліпшення властивостей розвивається за експонентом - незабаром взагалі бажання ними займатися пройде :-) Але є пара сфер застосування, де вони точно до місця. Це WEB SDR та телеграфні скімери. Власне у програмі день-два послухати як є, потім повернути одну "вісімку" перпендикулярно і подивитися, що буде. Поки тішуся, що засунув підсилювач у коробку. Дуже засмучував захисний целофан :-) У коментарях на Ютубі було прохання показати як поєднувати парні вісімки. На відео ті ж помідори вид збоку.
P.S. 21:30 Перші три години спостережень радують. Особливо на НЧ діапазонах. Нарешті отримав два елементи на 160 :-) Без жартів, складання синфазних струмів дає значне збільшення. Особливо добре помітно на слабких сигналах. На одиночну "вісімку" чутно шум, перемикаєшся на подвійну і чуєш станцію на 53, але цілком розбірливо... Враження таке наче на двадцятці розгорнувся двома елементами на кореспондента. На жаль, мінімуми є. Іноді на подвійну вісімку з півдня (зараз стоїть захід-схід) станції йдуть слабше, ніж на одиночну. Але вже замислююся: чи варто повертати рамки перпендикулярно, щоб мати кругову діаграму? Тоді так комфортно на 160 не буде :-)
