Короткий екскурс до історії. У моєму першому житті кабелі мене не цікавили зовсім. Своє друге життя я розпочав у Славутичі – місті 21 століття. Хто не знає – це місто-супутник ЧАЕС засновано 1987 року. Ну і як належить місту 21 століття павутиння проводів над дорогами немає. Вони всі у землі. Для того, щоб відремонтувати кабель, його спочатку треба викопати. А до того як копати треба з'ясувати де копати :-) А якщо почитати інструкцію до промислового приладу пошуку пошкоджень у високовольтних кабелях, то з'ясуватися, що одних варіацій типів пошкодження кабелів безліч і ще більша кількість можливих способів розпізнавання та їх локалізації .
А ще часто до мене звертаються з проханнями знайти проводку під штукатуркою тому що господар забув де клав :-) Одним словом я подивився на цінник такого приладу від Fluke і виникло бажання зробити свій. Точніше зробити половину від Fluke: власне генератор із ключкою. А як прилад прослуховування використовувати звичайний приймач з довгохвильовим діапазоном. Так як він супергетеродин, то чуття у нього більше, генератори можна використовувати різні так як діапазонів два і не треба мучитися з друкованими платами, корпусами та роз'ємами :-) На OLX за 150 гривень купив радіо свого юнацтва - Selga - і взявся за генератор.
Зрозуміло, що я пошуком вже займався і маю деякий досвід. Зокрема про те, що частоту вибирати все-таки ближче до сотень кілогерц, що вихідний каскад треба робити виключно з трансформаторним виходом, причому вторинну обмотку з кількістю відводів не менше 4-х, а то й п'яти, для узгодження з невідомим імпедансом відрізка кабелю до ушкодження.
Тому що якщо струм у кабель не потече, то і фіг чого почуємо на поверхні. Питання про те якої форми має бути сигнал залишався невирішеним до сьогодні. Наука каже, що форма сигналу несучої та модулюючого генератора повинна бути синусоїдальною. Тоді вона краще "пролазить" через сопромат та вуха. Спочатку я так і робив. Але вже кілька днів слухаю приймачем свій генератор і дійшов висновку що модуляція меандром "чутніше" і не так дратує. А слухати довго..... Тому несучу залишив синусоїдальну, а модулюючу напругу - прямокутну. Серія точок у телеграфі частотою 1 кГц... :-)
Перші моделі були Ардуїно. Передавач із ШІМ, яка амплітудним детектором розпізнається як "своя", АМ модуляція, тому що на виході АМ детектора миттєва середньоквадратична потужність :-) І йому все одно по амплітуді ми його модулювали або ШИМ. Сам генератор на AD9873, струм в кабель міряю ЦАПом, індикатор РКІ чотиристроковий... А потім щось задумався: я ж не на виставку. Та й їсти таке диво буде багато, а живлення – акумулятор. Не в кабінеті чай... Для живлення вибрав два акумулятори 18650 і DC-DC конвертор. Вихідне стабілізоване 10 вольт, а вхідне - скільки бог дасть життя акумулятору.
Коротше схема задаючого генератора на двох операційниках (міст Вина), перший 250 кГц, другий 1 кГц, сумматор, потім каскад розкладання на два протифазних сигнали для двотактного вихідного. Двотактний вихідний потрібен для того, щоб ферит виходного трансформатора не входив у насичення від постійного струму та й економічність не остання справа... Трансформатор мотав сам: на фертрубці від фільтра з комп'ютерного монітора первинна з відведенням від середини, вторинна - вдвічі більше з 5 відводами. Так щоб із конденсатором 1000 пік резонанс був на 250 кГц. Підрахував погано - помилився на 500 пік :-(( Але кінець щасливий генератор видає потрібний сигнал 250 кГц, лоботи перемикаються, несуча - синус, що огинає - меандр. Завтра пхатиму в корпус.
