Ежедневный радиожурнал со звуком. Иногда с юмором. Всегда с картинками

31.05.2022

"Arduino" - це дуже просто 7

Ось ми і отримали основу свого пристрою – вимірювальний датчик. Тепер залишилося лише контролювати величину нашої змінної та реагувати відповідно до змін. Наприклад, ми вважаємо величину 23 градуси Цельсія мінімально допустимою для скалярій. Значить як тільки температура води впаде до 23,00 градусів, настав час включати нагрівач.  Це означає, що на якийсь пин (OUT) Arduino потрібно подати низький рівень, щоб включилося одне з реле на 2-х релейній платі. На них є готові вузли управління реле і навіть світлодіоди, що індикують спрацьовування реле. Достатньо з'єднати дві плати з'єднувальними проводами і все запрацює. Підключити "сухі контакти" реле до виконавчого пристрою не складе труднощів. Так само ці контакти можна підключити до точок управління домашнього електричного котла і таким чином стабілізувати температуру в будинку.  Вибираємо для керування реле нагрівача цифровий пін 9. Тому на момент включення ми прописуємо на цей пін низький рівень.

else if(sensors.getTempCByIndex(1)<23.00)
//Если температура МЕНЬШЕ заданной включен нагреватель
{
digitalWrite(9, LOW);
digitalWrite(11, HIGH);
lcd.setCursor(0, 1);
lcd.print("Aqua");
lcd.setCursor(5, 1);
lcd.print(sensors.getTempCByIndex(1));
lcd.setCursor(10, 1);
lcd.print(" Heat");
}
І навпаки, якщо вода розігрівається до температури 23,50 градусів, значить настав час включати вентилятор. Тоді ми вибираємо для управління вентилятором пін 11 (OUT) та ініціюємо низький рівень на піні 11. Так як він з'єднаний з іншим реле на платі реле, контакти цього реле включають вентилятор і вода починає охолоджуватися.

if (sensors.getTempCByIndex(1)>23.50) //Если температура БОЛЬШЕ заданной включен вентилятор
{
  lcd.setCursor(10, 1);
  lcd.print("  Cool");
  digitalWrite(11, LOW);
  digitalWrite(9, HIGH);
  lcd.setCursor(5, 1);
  lcd.print(sensors.getTempCByIndex(1));
}
А якщо температура перебуває у заданому інтервалі, від 23,00 до 23,50 градусів, робити нічого не потрібно. Чекаємо поки що температура внаслідок впливу навколишнього середовища або нагріється або охолоне. Ми вибрали для контролю досить широкий інтервал температури. Але за бажанням можна вказати інтервал набагато вуже, наприклад, в діапазоні від 24 до 25 градусів. Або ще менше: вiд 24,5 до 24,8. Але точності більш ніж 0.06 градуси ми отримати не зможемо через недосконалість самого датчика. Втім, риби не такі вибагливі, тому вони будуть перебувати в доброму гуморі весь час. Для того, щоб прилад не "клацав" кожних 5 секунд можливо ввести затримку  мiж вимiрюваннями ( в милисекундах).

else // ничего не происходит
{
digitalWrite(11, HIGH);
digitalWrite(9, HIGH);
lcd.setCursor(11, 1);
lcd.print(" ");
}

Упродовж теми давайте додамо екран і другий датчик температури для того щоб мати ще й кімнатний термометр. Додаємо код підключення дворядкового дисплея.  Тепер ми можемо виводити на екран температуру води, температуру в кімнаті та індикувати стан приладу: очікування, нагрівання або охолодження.  Як підключити LCD дисплей дивись у попередньому посту. А на новій схемі підключення можна побачити з'єднання двох датчиків температури та двох реле.


Далi новий код скетча.

#include <LiquidCrystal.h>
#include <OneWire.h>
#include <DallasTemperature.h>// Инициализация библиотеки термодатчиков.
#define ONE_WIRE_BUS 10// Подключение цифрового вывода датчика к 10-му пину Ардуино.
#define ONE_WIRE_BUS_2 11// Подключение цифрового вывода датчика к 11-му пину Ардуино.
OneWire oneWire(ONE_WIRE_BUS);// Запуск интерфейса OneWire для подключения OneWire устройств первой линии.
OneWire oneWire_2(ONE_WIRE_BUS_2);// Запуск интерфейса OneWire для подключения OneWire устройств второй линии.
DallasTemperature sensors(&oneWire);// Указание, что устройством oneWire является термодатчик от Dallas Temperature.
DallasTemperature sensors2(&oneWire_2);
 const int rs = 12, en = 11, d4 = 5, d5 = 4, d6 = 3, d7 = 2;
LiquidCrystal lcd(rs, en, d4, d5, d6, d7);
float gist = 0.15;

void setup()  {
  // set up the LCD's number of columns and rows:
  lcd.begin(16, 2);
  pinMode(11, OUTPUT);
  digitalWrite(11, HIGH);    
    pinMode(9, OUTPUT);
  digitalWrite(9, HIGH);   
}

void loop(void)  {
sensors.begin(); // Запуск 1 линии сенсоров.
//sensors2.begin();} // Запуск 2 линии сенсоров если нужно.
sensors.requestTemperatures(); // Команда опроса температуры первой шины.
sensors2.requestTemperatures(); // Команда опроса температуры второй шины, если она есть.
                                                                                                                                                  
   lcd.setCursor(0, 0);
   lcd.print("Room");
   lcd.setCursor(5,0);
   lcd.print(sensors.getTempCByIndex(0));
   lcd.setCursor(0, 1);
  lcd.print("Aqua");
  lcd.setCursor(5, 1);
   lcd.print(sensors.getTempCByIndex(1));

if (sensors.getTempCByIndex(1)>23.50) //Если температура БОЛЬШЕ заданной включен //////вентилятор
  {
  lcd.setCursor(10, 1);
  lcd.print("  Cool");
  digitalWrite(11, LOW);
  digitalWrite(9, HIGH);
  lcd.setCursor(5, 1);
  lcd.print(sensors.getTempCByIndex(1));
 delay (5000);
 } 

else if(sensors.getTempCByIndex(1)<23.00)   //Если температура МЕНЬШЕ заданной включен нагреватель
{
digitalWrite(9, LOW); 
digitalWrite(11, HIGH);
lcd.setCursor(0, 1);
lcd.print("Aqua");
lcd.setCursor(5, 1);
lcd.print(sensors.getTempCByIndex(1));
lcd.setCursor(10, 1);
 lcd.print("  Heat");
 delay (5000);
 }
 
else   // ничего не происходит
{
  digitalWrite(11, HIGH);
    digitalWrite(9, HIGH);
  lcd.setCursor(11, 1);
  lcd.print("     ");
}

}

І на завершення новий видосик який показує, що наш пристрій працює згідно з алгоритмом що ми придумали та реально може управляти кондиціонером у акваріумі. Ці прості прийоми можна використовувати для своїх завдань. Може ближче до радіо, ніж до акуаріуму.

30.05.2022

"Arduino" - це дуже просто 6. Шаг назад

  Послухався поради товариша і вирішив зробити крок назад. Швидше за все він має рацію: почитавши попередні частини зовсім початківець сміливішим не стане. Мені не вдалося донести головної думки: все в одній програмі, на одній панелі, ну хіба що резисторiв два :-) Одним словом повертаємось у перший клас. Думаю що міра необхідна, хоч і вимушена. Отже вставляємо роз'єм в Ардуїнку, відкриваємо середовище оточення IDE і перш за все копіюємо туди текст скетчу.

 #include <OneWire.h>// Ініціалізація бібліотеки шини OneWire.

#include <DallasTemperature.h>// Ініціалізація бібліотеки термодатчиків.

#define ONE_WIRE_BUS 10// Підключення цифрового виведення датчика до 10 піну Ардуїно.

OneWire oneWire(ONE_WIRE_BUS);// Запуск інтерфейсу OneWire для підключення пристроїв 
DallasTemperature sensors(&oneWire);//Вказівка, що пристрій oneWire є термодатчик від Dallas
void setup(void)
{
Serial.begin(9600);// Запуск СОМ порту.
Serial.println("Start temperature measurement"); //Друк в порт
sensors.begin(); // Запуск сенсора.
}
void loop(void)
{
Serial.print("Please wait...");//Друк в порт
sensors.requestTemperatures(); //Команда опитування температури.
Serial.print("T="); //Друк в порт
Serial.println(sensors.getTempCByIndex(0)); // Друк в порт температури, "0" у цьому випадку вказує на перший пристрій у шині.
}

Виглядати це буде так.

Потім за допомогою маккетної панелi та сполучних провідників Ардуїно збираємо схему вимірювача температури. Поки що з одним градусником. Ну, щоб зрозуміло було. Додасть впевненості. Як лабораторна у школі.
Нижче фотографія лабораторного стенду, що вийшов. Тестер потрібний був для того, щоб переконатися, що датчик температури "живий" і на його середній нозі білого кольору (в моему випадку - зелений:-) напруга приблизно дорівнює половині між шиною +5 вольт (червона) і землею (чорна).

Після цього перевіряємо чи підключені наші бібліотеки (підпрограми) OneWire.h та DallasTemperature.h. Якщо ні, вони не будуть виділені кольором і тоді буде підключати їх вручну. Для цього вибираємо пункт меню Скетч, Підключити бібліотеку і у випадаючому меню праворуч вибрати потрібні. Все, можна завантажувати скетч в Ардуїно. Якщо все нормально, повідомлень про помилки не буде і можна спробувати дивитися результат. Для цього потрібно відкрити вікно контролю монітора порту (значок лупи у верхньому правому куті). Результат повинен бути приблизно такий:



Нижче коротенький видосик для того, щоб все показати в динаміці. Просто фотографії не переконують :-) Перший крок до простого поворотного пристрою зроблений.

28.05.2022

"Arduino" - це дуже просто 5

  
 Отже, перший висновок - потрібно перестати бояться, вникнути спочатку в суть того, що хочемо зробити, потім розсунути наявні вхиднi та вихідні дані по місцях в блоки скетча і розібратися зі змінними. (Див. матеріал вище за текстом) Для хорошого результату треба, щоб ви розуміли кожну команду (рядок) у вашому скетчі. Насамперед при реальному включенні слід підключити дисплей. Це тому, що в період стартапу відразу бачити свої помилки на екрані дуже важливо. Для простих проектів, а їх буде більшість, годиться і простий дисплей у 16 ​​знаків у два рядки LCD1602. Пізніше з мінімумом переробок скетчу його можна міняти на 20 символів в 4 рядки - 2004.
Причому краще брати дисплей відразу з припаяним модулем з'єднання по двох дротах – I2C. Він запаяний зі зворотного боку дисплея. Або не запаяний і поставляється окремо. Запаяти самостійно неважко, оскільки контакти пронумеровані. Натомість, застосування такого рішення збереже вам вільними кілька цифрових пінів на платі Ардуїно. Нижче, щоб ви не шукали, схема підключення дисплея Ардуїно. При першому включенні потрібно зі зворотного боку пристрою потенціометром відрегулювати контрастність. Інакше Ви довго думатимете чому дисплей нічого не відображає. Якщо Ви не хочете використовувати підсвічування, потрібно видалити перемичку на платі інтерфейсу I2C. Для швидкого старту завантажте бібліотеку LiquidCrystal I2C та завантажте приклад "demo" у Ваш мікроконтролер. Якщо все підключено без помилок, дисплей відразу почне демонструвати свої можливості. Для русифікації шрифтів дисплея Вам потрібна бібліотека LCD 1602 RUS. Встановіть цю бібліотеку і після цього Ви зможете виводити на екран дисплея, слова російськими літерами. Спробуйте і, якщо це вийшло, готуйтеся виводити на екран слова in ROOM, in WATER, Boiling та Cooling. Ну чи украiномовні аналоги. Третій стан - коли вода в нормі, не індикуватимемо ніяк. Хоча за бажання можете додати label Waiting або Static.
Спершу спробуйте розібратися з виведенням на екран. Це просто. Шукайте найкраще розташування на екрані тексту та значення температури повітря та води в акваріумі. І місце для розміщення лейбелу режиму ("очікування", "нагрів" або "охолодження"). Коли це все у вас запрацює, можна спробувати виводити на екран вже реальні показання ваших двох датчиків температури. Зверніть увагу, що конструктивно вам знадобляться два різні датчики: один звичайний корпус ТО-92, а другий герметичний, який працюватиме у воді. Збираєте схему контролю температур. Для тренування це зручніше робити на макетній платі.


Додайте другий датчик так само, прямо над першим. Тепер у нас є вимірювач температури від датчиків, ми вміємо ними оперувати та виводити у потрібне місце на екрані. Потім залишиться дописати команди реакціi на зміну температури води. У наступній частині для тих, хто не зможе вирішити описані завдання, буде текст скетчу. А тим, хто написав свій скетч, цікаво буде його порівняти з моїм скетчем.

Далi буде.

Не будь как все

 Самое время напомнить человечеству что нельзя быть как все  кирпичики в одной стене. Каждый должен отвечать за свои решения.

26.05.2022

Думи та гайковий ключ

Хто скучив за моїми свіжими свiтлинами з роботи - завітайте. У руках тримаю гайковий ключ, а в думках CQ WPX. Післязавтра. За – одне бажання, проти - двох аргументів. По-перше, війна. Якось незручно розважатися в такий час. А, по-друге, пряма шкода моїм скіммер-серверам. І WEBSDR також, до речі. Все тепер на одному столі і якщо комп'ютерів вистачає, то антен замало :-( Поки Україна представлена ​​в WEBSDR тільки двома приймачами - моїм і Віктора US5WE, прапор України майорить гордо, Але хоч один прибери і вже мало:-( Серед скіммер серверів з українським позивним поки що один. І з непоганими показниками. Відібрати у нього антени на дві доби - жаба тисне. 
Ось сиджу і приміряю шкіру буріданова осла: що переможе поки що не знаю. Але віброплекс уже з пилу звільнив. На всяк випадок....

"Arduino" - це дуже просто 4

Тепер нам потрібно зрозуміти як ми об'єднуватимемо наші модулі з Ардуїно так, щоб усе працювало. Ми вже купили датчик температури BS18D20, групу двох п'ятивольтових реле та LCD1602 дисплей з модулем I2C протоколу ззаду. Керуючі контакти реле повинні витримувати струм 5 ампер при напрузі 220 вольт. Тому що вони включатимуть акваріумний нагрівач, що працює від звичайної розетки. Я інших не зустрічав, але читав, що такі є. Ну так, про всяк випадок попереджаю.

P.S. Припускаю, що для невеликих акваріумів допитливий розум наших Кулібіних спробує застосувати як нагрівальний елемент дротяний резистор 5 Ом на 5 Ватт. І тоді його так само можна буде живити напругою 5 вольт, або потужніше, але при цьому багаторазово зростуть проблеми з герметизацією.

Передбачається, що нагрівач в акваріумі вже є і ви змогли розмістити над водою вентилятор. Для зручності я пропоную вам купити вентилятор, що працює від 5 вольт. Тоді ви зможете запитати його від того ж джерела живлення, що й саму плату Ардуїно.

P.S. Важливо! У такому варіанті НЕ приєднуйте вентилятор до шини 5 вольт на самій платі Ардуїно. Це може призвести до виходу з експлуатації вбудованого стабілізатора напруги на платі. Краще використовувати зовнішнє джерело стабілізованого живлення +5 вольт із струмом до 2 ампер та його напругу подавати і на вентилятор та на шину 5 V плати Ардуїно.

Але для того, щоб зрозуміти, як нам потрібно буде приєднувати всі датчики та виконавчі пристрої, давайте їх так називати з цього моменту, нам доведеться зайнятися логічним обслуговуванням Ардуїно або майже програмуванням. Для полегшення мук програмістів-початківців сам проект Ардуїно обмежили основною логічною схемою "ВИКОНАННЯ В ЦИКЛІ (постійно) Void Loop" перед якою включений "БЛОК ОПИСАННЯ ЗМІННИХ і з'єднань Void Setap". У цьому блоці ми вкажемо, на які контакти Ардуїно ми приєднаємо датчик температури (логічний вхід), дисплей і два реле (логічний вихiд). А в блоці Void Loop вже описуватимемо що робити контролеру.
Тут слід зробити логічне відступ і висвітлити питання чому все-таки Ардуїно програмування набагато легше для початківців? А секрет у тому, що для майже уніфікованих контролерів аматорами написано безліч підпрограм, які обслуговують конкретні пристрої середи Ардуїно. Вони називаються бібліотеки і підключаються (викликаються на ім'я) на початку тексту скетчу. Слово скетч вживається саме тому що це не програма у чистому вигляді, а зібрані в один текст описи, призначення, підпрограми та цілі блоки. Б'юся об заклад, що програмне середовище оточення для Ардуїно IDE ви вже поставили. І напевно вже спробували прості приклади, які в ній можна завантажити і перевірити. Наприклад, blink :-). І, напевно, читали дещо в інших інтернет джерелах. Але я пишу для абсолютних новайсерів, тому йдемо вздовж паркану :-)  Приблизно так виглядає скетч Ардуїн. Блоки виділені кольором.


Нижче текст працюючого скетчу з якого випливає, що термодатчик DS1820B ми будемо підключати до 10-го піну нашої Ардуїно. Завантажуємо скетч, запускаємо його у роботу. Поки у нас не підключений дисплей, результат дивитимемося на виході COM PORT. Для цього на панелі IDE Arduino натискаємо кнопку "Монітор порту" (праворуч вгорі). 

#include <OneWire.h>// Ініціалізація бібліотеки шини OneWire.
#include <DallasTemperature.h>// Ініціалізація бібліотеки термодатчиків.
#define ONE_WIRE_BUS 10
// Підключення цифрового виведення датчика до 10 піну Ардуїно.
oneWire(ONE_WIRE_BUS);
// Запуск інтерфейсу OneWire для підключення пристроїв OneWire.
 DallasTemperature sensors(&oneWire);
//Вказівка, що пристрій oneWire є термодатчик від Dallas 
void setup(void)
  {
Serial.begin(9600);
// Запуск СОМ порту.
Serial.println("Start temperature measurement");
//Друк в порт
sensors.begin();
 // Запуск сенсора.
  }
void loop(void)

Serial.print("Please wait...");
//Друк в порт 
sensors.requestTemperatures(); //Команда опитування температури.
Serial.print("T=");  //Друк в порт
Serial.println(sensors.getTempCByIndex(0)); 
// Друк в порт температури, "0" у цьому випадку вказує на перший пристрій у шині.
}
Для відмінників: на цьому етапі спробуйте самостійно підключити другий датчик температури та виводити на COMPORT монітор температуру двох датчиків. Передбачається що температуру води та повітря :-)  Для тих, у кого не вийшло посилання на підказку - https://radioprog.ru/post/763

25.05.2022

"Arduino" - це дуже просто 3


 Я сподіваюся, що після огляду доступного озброєння (див. попередні серії:перша и друга) у вас з'явилося розуміння того, що можна зробити з цими (на базі цих) чудовими платами. Давайте підсумовуємо отримані знання. Маючи комп'ютер у якого велика кількість вхідних портів, вихідних портів, причому аналогових у тому числі, можливості підключення різних датчиків, потенціометрів, енкодерів, дисплеїв та реле, i найголовніше, доступний інструмент програмування, гріх не спробувати використати ці можливості в якомусь домашньому проекті. Якщо відкласти " на потім " ознайомлення з поняттями змінних, глобальних змінних, функція і операторів, стає можливим сформувати " своїми словами " те, що хотіли б доручити комп'ютеру. У першому наближенні можна назвати алгоритмом :-) Краще на прикладах. Зрозуміло, що не складних.
Наприклад. Кондиціонер в акваріумі. Проблема у наступному. Наявні у продажу нагрівачі мають термодатчик і взимку, коли температура води нижче (приблизно) 24 градуси, він включається. Щойно температура води перевищить позначку 24 градуси, нагрівач відключиться. Але прийшло літо і температура на вулиці, а отже і в акваріумі, піднялася до 26 градусів. Наш нагрівник на ситуацію ніяк не впливає. Він може тільки підігріти воду:-( Рибкам некомфортно, а для деяких взагалі стрес! Ми знаємо як з цим боротися: над поверхнею води встановлюємо та включаємо звичайний вентилятор, наприклад, від блока живлення комп'ютера. Тільки його потрібно вимикати, коли температура води опуститься до 24 градусів! А це коли? Щоб не стояти над акваріумом з вимикачами в руці, доручимо цю роботу комп'ютеру.
 Спочатку формулюємо завдання у загальному вигляді: за допомогою контролера Ардуїно, датчика температури, нагрівача та вентилятора стабілізуємо температуру в акваріумі в районі 24 градусів Цельсія цілий рік. З другого краю етапі деталізуємо алгоритм: якщо температура опускається нижче 24 градусів - включаємо нагрівач (реле 1). Він працює доти, доки температура не підніметься до 24 градусів. Тоді він вимикається. Якщо температура не змінюється, жодного пристрою не вмикається. Якщо температура піднімається вище за 24 градуси - включаємо вентилятор (реле 2). Він працює доти, доки вода не охолоне до 24 градусів. По хорошому тут треба б згадати поняття гістерезиса, але оскільки температура води в акваріумі швидко не змінюється, у певному сенсі вона і перешкоджатиме швидкому включенню-вимкненню пристроїв навколо температури 24 градуси. Оцінюємо можливості та потреби.
   Датчик температури води потребує 1 аналогового входу. Є на будь-якій платі Ардуїно. Два логічні виходи для включення реле нагрівача та вентилятора є на платі будь-якої Ардуїно і плюс є спеціалізований модуль на 2 реле якраз для Ардуїно. За принципом необхідно і досить можна зробити висновок, що для цього проекту підійде будь-яка з плат Ардуїно: починаючи з найпростішої Нано і закінчуючи (з надлишком) Мега 2560. І навіть якщо ми захочемо ввести в проект дисплей, то все одно потреби не зміняться. На дисплей можна виводити температуру води, якщо використовувати ще один датчик температури (аналогових входів достатньо), то і температуру повітря в приміщенні, де стоїть акваріум. На дисплеї можна також виводити статус пристрою - нагрівання, очікування або охолодження. Але це швидше сервісні зручності, що принципово ніяк не змінюють роботу пристрою.

Далi буде

22.05.2022

Дружте з начальством

Через те, що я останнім часом пристрастився до мікроконтролерів у ящику з напівфабрикатами, лежить дві поворотки на Ардуїно. Одна простенька, друга з наворотами, самому подобається :-) Прикол у тому, що куди куди повернути треба набирається на тастатурі. Та й екран гарний. Можна регулювати швидкість обертання, є ручний старт/стоп. 

 Та й взагалі багато регулювань. На мікропроцесорі все ж таки... Одним словом все б добре, але самі виконавчі устрій закінчилися. Тобто мотори та редуктори. 

І тут я згадав, що мій начальник бавиться всякими технологічними штучками. 3D принтер у нього точно є. І попросив я його надрукувати мені редуктор від  http://remoteqth.com Бо з цим начальником я можна сказати дружу, він мені не відмовив. Збігав у магазин за пластиком, і надвечір привалило мені щастя :-) Але це - не все. Потрібні дві алюмінієві (або алюмінієві) пластини 200х200 мм і товщиною хоча б 4. Кришка та дно. Тепер ходжу шукаю де б приклянчити. Жираюся :-) А сам редуктор гарний. Принаймні мені око радує.
 



21.05.2022

Дрібний ремонт

Дрібний ремонт зайняв весь день. На першому фото мої антени   у положенні "повітряна тривога". Тобто, коли я був у Бердичеві. Після приїзду довелося знімати залишки пошкоджених антен на WEBSDR, тому до своїх руки не одразу дійшли. На хороше, я планував підняти WEBSDR вдома. Але фокус не вийшов. У зв'язку з радикальними ушкодженнями оптоволокна під Черніговом, у нас у місті інтернет 1990 року – більше 1 мегабіту в секунду не піднімається. Ну і який сенс запускати приймач?  Зате для телнета цілком достатньо.  

Тому зі спокійною совістю запустив CW skimmer на 9 діапазонів. Тільки виявилося, що вiн працює неефективно через диполі, що лежать на землі. І тому знадобилося підняти мій гексабім на робочу висоту. Благо вдома був онучок, допоміг трохи.  Хтось повірить, що на цьому клаптику крім триелементного трайбендера ще інвертед V на 40, диполь на 30 м, Inverted L на 160, GP на 28 мГц та 100 метрів LW?
На легкій щоглі від релейки (ліворуч) по дві траверси на 144 та 430. І все б добре, але чомусь резонанс на всіх дипольних антенах пішов униз. Кілогерц на 80. Від дощу ж не може так бути?  

А ось із розміром нового диполя на 30 метрів трохи промахнувся. Старий був точно в резонанс, але виконаний був дуже кволим дротом. По двічі на рік обривався просто вітром... Зробив новий, мідь діаметром 2 мм, ізолятори горішкові, гарний кабель... А з довжиною промазав. на 100 кГц вище. Але всю систему вже підняв. Тепер пізно пити боржомі. Може завтра...

"Arduino" - це дуже просто 2

Настав час зняти обгортку з цукерки :-). На фото плати найпопулярніших моделей Ардуїно – одна з найменших Ардуїно Нано та середня – Ардуїно Уно. Але незалежно від формфактора кожна Ардуїн містить, як правило, кілька вузлів. Не всі з них нам знадобляться відразу, але про всяк випадок розглянемо їх хоча б кількісно :-)


1. Вузол живлення. Взагалі-то будь-яка з Ардуїн живиться USB кабелем, по якому ж і підключається. Але, по-перше, через захист на плату буде поступати напруга менше, ніж 5 вольт, а, по-друге, якість цього харчування може бути невисокою. Тому на борту, як правило, є роз'єм зовнішнього живлення 7-9 вольт, після якого стоїть стабілізатор на 5,6 вольта, після якого (через діод, тому й 5,6 вольта) вже слідує шина живлення плати 5 V. На платі стоїть ще один стабілізатор на 3,3V.
До живлення плат слід підходити з обережністю. Насамперед слід зазначити, що після налагодження скетчу (це текст програмного модуля для Ардуїно), плата йде в самостійне плавання і не завжди зручно запитувати її від USB роз'єму. Найчастіше саме так, бо ще треба отримувати від плати доповіді, але не завжди так. Для невеликих проектів з невисоким енергоспоживанням дуже зручний роз'єм 7-9 V. Але слід бути дуже уважним із споживаними струмами. Внутрішній стабілізатор безпечно використовувати при струмі споживання всім пристроєм менше 50 мА. Якщо більше - можна спалити стабілізатор і тоді, хоча найчастіше плата залишається "живою", її доводиться запитувати напругою 5 V, що подається прямо на системну шину живлення. При цьому не працюватиме індикатор подачі живлення, що незручно. І тепер у нас немає захисту від перенапруги :-( На багатьох платах є перемикач (джекер) за допомогою якого можна перемикати плату на харчування не 5 вольт, а 3,3 V. Причини, як правило, дві: менше споживання і з'являється можливість живлення однієї секцією літієвого акумулятора 3,7 вольта.

2. Вузол цифрових входів/виходів. Цифрових тому що вони не можуть змінювати напругу як аналоговий каскад: тільки логічні рівні "нуль" або "одиниця", це зручно для обробки сигналів з кнопок або керування зовнішніми реле, але для пропорційного керування, наприклад сервопривід керма висоти у авіамоделі, не підходить. Кожен може бути входом, і може бути виходом. Ну і, для того щоб бути точним, слід визнати, що деякі з них можуть керувати вихідною напругою за допомогою ШІМ. Але це скоріше виняток, ніж правило.

3. Вузол аналогових входів. Їх найменше і насправді це входи комутатора, який по черзі підключає їх до внутрішнього АЦП. Але в результаті плата "уміє" читати плавно змінюєщуюся напруга і так само, за допомогою ШІМ, може формувати на цих виходах аналогові сигнали. Ну майже :-) Для порівняння напруг, що надходять, із зразковим, є окремий пін зі стабілізованою опорною напругою. Можна, наприклад, відстежувати кут повороту потенціометра, або читати значення напруги датчика температури і т.д.


3. Вузол зв'язку. Це два піна RX та TX працюючі за протоколом RS232 але тільки TTЛ рівня. Увага! Безпосередньо підключати до СОМ порту не можна! Тільки через перетворювач рівнів. Використовується для підключення до "великого" комп'ютера для заливки "скетчу" та виведення на екран повідомлень. Але може використовуватися і за прямим призначенням: чимось управляти як порт СОМ. Наприклад подавати команди зміни частоти та потужності в трансівер, маніпулювати з передачею Азбуки Морзе та інше в автономному beacon   - https://hammania.net/index.php/shack-ham-soft/forum/radiomayak-na-arduino

4. Роз'єм ICSP служить для службового спілкування з мікроконтролером, для зміни бінарного коду самого мікропроцесора та ін. Для початкового рівня складно, тому про нього пізніше.
 
   Як бачимо набір функцій які можна реалізувати з таким чіпсетом дуже великий, незважаючи на мінімальні розміри та споживання.  Саме така комбінація можливостей робить проект Ардуїно набагато "людянішим" і практичнішим за великі РС і пояснюється така популярність Ардуїно. Мікроконтролер – у маси!

Besame mucho

Просто обалденный синтез саксофона и скрипки. И исполнение, кстати, тоже замечательное. Душевное и не слащавое.  Короче чуть чуть грусти в выходной :-)

19.05.2022

"Arduino" - це дуже просто

"Доброго дня, шановний Георгій!
Постійно слідкую за Вашим сайтом https://gosh-radist.blogspot.com/ Гоша радист
Сподіваюся, що у Вас все добре, особливо у рідному Славутичі. Поки Ham Radio (на передачу) заборонене і залишається тільки одне - слухати, останнім часом приглядаюсь до іншого, а саме до паяльника і конструювання.
Якось у дитинстві не було такого дня, коли б я не паяв. А потім навчання, робота сім'я. І, по зрозумілим поважним причинам, все це відійшло на задній план, більш цікавим став контестінг, ДХінг, антени і т.д. А паяльник все припадав пилом. Але бачу, що настав його час!
Як кажуть, "ходжу навколо, та ніяк не спробую". Це я про Arduino. Багато читав, у тому числі і у Вас на сайті, про дану платформу. І ось, вирішив зробити перший крок у світ Ардуіно.
Хочу спробувати "поблимати світлодіодом"  а далі, щось складніше спробувати.  Якщо у інших все виходить, навіть у школярів, то чому б не спробувати! Для початку, підібрав Arduino Nano v3.0 плюс плата розширення та макетна плата:
Щоб Ви ще порадили придбати для "початківця" ? Так, щоб самий мінімум, на даний час.
Можливо, це може стати темою іще для однієї (чi бiльше) статті на Вашому сайті "ПОЧИНАЮЧИЙ АРДУІНЩИК" Якраз формую замовлення на сайті РКС Компоненти. Бачив у Вас на сайті конструкції із застосуванням Arduino Nano. SDR Skimmer, SWR Meter, поворотка на ПР-1М  дуже зацікавили мене. Але для початківця, братися за такі складні кострукції рано, тому спробую поки щось простіше.
73! Із найкращими побажаннями
Андрій UR5XMM"
Вiдповiдаю у цiклi "Arduino" - це дуже просто" :-).   Насамперед треба розсіяти туман щодо самого Поняття Ардуїно. При слові "мікроконтролер" всі постають, як у парламенті під час підняття прапора. Тому слід перш за все провести паралелі та уточнити різницю між комп'ютером, наприклад РС з Windows, та мікроконтролером. І там і там є процесор та пам'ять. Але ці елементи дуже відрізняються розмірами. І, відповідно, швидкодією. Але так як у них різні завдання, це швидше логічно ніж ні. 
    Погляд з погляду радіоаматора. Комп'ютер – це просто чудово. Він такий розумний, телеграф читати вміє, ліг веде. Та ось тільки для того, щоб комп'ютер це робив, все одно потрібно зробити один-два інтерфейси, як правило, на мікросхемах. Як мінімум на транзисторах. І з кількістю вихідних проводків від трьох до восьми. Та й кількість логічних виводів на комп'ютері, цих самих портів СОМ, замало. І тримати постійно включений комп - як мінімум 250 ват споживаної + монітор жаба тисне. Вдвічі більше, ніж споживає трансівер у режимі передачі. А процесор гріється, хоч і завантажений на 20 відсотків. Писати програмне забезпечення йому доступно лише богам. Якщо щось у прозі не подобається, доведеться миритись, бо зміни самі зробити не можемо. Недоступни. Отже перебір у обчислювальних потужностях та недобір у кількості каналів введення-виводу.
     Пам'ятається мені у молоді роки служив я викладачом інформатики. І улюблена тема для дискусій зі студентами була розумний комп'ютер  або тупий. І коли я доводив їм, що комп'ютер тупий, просто тупіший за всіх тупих, хоч і обчислює швидко, їхньому розчаруванню не було межі..... А ось людина, яка комп'ютер використовує, повинна бути дуже розумною.
    Отож розумний і подумав: а навіщо такі обчислювальні потужності? І стільки ОЗУ? І чому так мало портів вводу-виводу? Давайте поміняємо архітектуру. Девіз - максимум портів введення-виводу, мінімум ОЗУ та максимально демократичне середовище оточення (програмування)! При цьому мінімальне споживання – милівати.  Так виник мікроконтролер.
    Ну, щодо середовища оточення прибрехав. Зате як гарно!:-) Якщо використовувати тільки мікроконтролер, то писати для нього потрібно в двійковому коді, для переміщення коду йому в мозок потрібен ще один мікроконтролер і т.д. Тому розумні i створили проект, у якому програмування адекватне логiчним поняттям GW-Basic, TurboPascal e.c.t? Хоча насправді сильно урізаний Cі, максимум портів введення та виведення та власний АЦП. Ну, АЦП квантований у часі з міркувань дешевизни (6 каналiв) і з тих самих міркувань зворотне перетворення - ШИМ. 6 або 8 каналiв. Загалом середовище IDE.   
   Як правило, коли у людини з'являється думка доручити якесь завдання комп'ютеру, він очікує в сухому залишку чогось типу реле управління нагріванням, або механічне управління заслінкою, або контроль якого-небудь параметра з виведенням на дисплей. Все викладене вище і спричинило створення пристроїв класу Ардуїно. Велика кількість каналів введення/виводу, ЦАП/АЦП та максимально демократична мова програмування. Оскільки діапазон застосування цієї ідеології дуже широкий, випускається кілька варіантів Ардуїно, що відрізняються якраз кількісними оцінками перерахованих вище параметрів. Ардуїно Нано, Уно, Мега та безліч аналогів. Таке стратегiчне бачення.  Далi буде, але якщо  питання е i зараз, WELCOME !

CR-01 No pasaran

 Alex UR5RP



Що! Вже у місті міни?

Після  двох місяців ледарювання, сьогодні вийшов на роботу. Ну, як завжди з відпустки, сподіваючись, що в перший день працювати важко не змусять, розповідаю всім приємні історії. Однак не все так гладко. На місцевому ринку пошкодження кабелю 0,4 кВ. Скрипучи серцем поліз у машину. Там як завжди, за винятком того, що людей багато. Базар. Ну, ми розклалися, я як штатний слухач, озброївся навушниками і "клюшкою" пошукової машинки і пішов кабелем. І чую одна торговка через ряд кричить інший "Шо!? вже в місті міни? О так владі довіряти... З ранку нічого не сказали...." І сміх і гріх. Але зовні дуже схоже на сапера: униформа как у МСНС, у навушниках, і міношукач є... :-)  Знайшов і пошкодження кабелю та гарний настрій :-)


18.05.2022

Вдома

   Хоч як добре у відпустці, розумієш, що день розплати близький: вже завтра на роботу. Але ще треба доїхати до хати. См. попередній пост :-( Їхали довго та як туристи: зовсім інша країна. Близько години дня на окружній під Черніговом зустрічає група підтримки в особах Валентина UW3RR та Ігоря Сили UR5RBV. Спорядження: каністра бензину та трос для буксирування. Слава богу трос не знадобився, а бензин був до речі. Подякував за страховку, обговорили плани й надалі, через єдиний цілий міст за всю дорогу – авторозв'язка Чернігів-Славутич – їдемо додому. Під самим містом на узбіччі зустрілася рідкісна конструкція, напевно, дуже старий варіант. Принаймні, я марку не впізнав. Зате побачив, як воно вигоряє: залізо і те потекло. Всередині лише залишки двигуна.
Коли вивантажили всі валізи, мішки, пакети і згортки бiля хати, сам не повірив, що стільки можна було заштовхати в мою Волгу. Але все занесено в будинок. Кава з дороги та горілка (окремо) і ось вiн - кабінет. Цитую "...богат как царь морской... Родники мои серебряные  Золотые мои россыпи". Серце так зраділо бардаку на столі, що побіг пити валеріанку. До чого ж я люблю ці плати, мікросхеми, болтики, гвинтики ... Ну а для тих хто розуміє (ну щоб сам побачив :-) i знизу і зверху вироби на Ардуїно. Напевно пізнє кохання вже до кінця.... :-)
А ще послухав свої трансівери. Два місяці лише віртуальні приймачі та передавачі, чужі антени і замість верньєра – мишка. Все через інтернет. Хто хочеш, заплаче. А я ні. Мені радіо подавай і в борщі, і в каші... На закусь понюхав каніфоль.  Все. Вже можна йти на роботу.

16.05.2022

Пишаюся нацією

  та собою :-) Про себе жартую. Але до справи ближче. Я тимчасово переміщена особа. Історія довга, всю розповідати не буду. Коротше вивіз своїх дівчаток від гріха подалі в хлібне місто Бердичів. Місто реальною загрозою нелякане. Тривога звучить у середньому як у всіх. Але незважаючи на приліт двох Іскандерів у березні, народ у сховища не біжить. Усі фаталісти. Внучка спочатку дуже "смикалася", є досвід життя під обстрілами. Але поступово звикла і почала спати як до війни, без кошмарів. Точніше до 9 ранку :-) До хорошого звикаєш швидко: за тиждень перестали купувати харчі "на запас". Вільного часу – вагон. Місту понад 500 років, багата істроія, кілька музеїв. Коротше два місяці минули як один день. Однак жити на щось треба, настав час на роботу. Я в Славутичі оформив усі, що можна відпустки, але вже через тиждень мені на роботу.  І тут настає розплата за легковажність: я житель країни неляканих ідіотів. Хто вірить у те, що від війни можна виїхати далеко? За тиждень виїжджати, а у місті ніде немає бензину. Оскільки ми всі два місяці гуляли пішки, то не помітили, коли він зник. 

  Але біда швидко вчить. Спочатку я не ставав у довгі черги на заправку. Потім я не ставав у чергу на заправку з самого ранку. А в інтернеті міністр каже, що ось завтра вже все буде.А через 5 днів стояння в черзі зневірився. Бензину чи нема весь день, чи він закінчується за дві машини до мене. Зважаючи на те, що зі мною в одній черзі стоять дорогі БМВхи і Мерси зрозумів, що чорного ринку немає. Винятки для військових та аварійних служб. Я, як законослухняний, пишаюся собою, не шукаю обхідних шляхів. Але на роботу вже післязавтра, а ще з пустим баком. А норма – 15 літрів на машину. А мені до Славутича треба як мінімум 50. Я жодного дня у житті не прогуляв. Соромно. Та й жити на щось треба. Але ж тут як бути? Іншого нема - пішов чолом бити дівчаткам на касі. Вони кажуть, ні. Усі питання до начальника. Пішов. Вийшла молода жінка. Чесно розповів, що дурень, що вірив інтернету і прогавив критичну точку. Вислухала. Сказала, що подумає над моєю бідою і зателефонує коли точно приїде бензовоз, щоб напевно в чергу стати і купити свою норму.  Більше нічого не сказала.  А ввечері зателефонувала і сказала, що знайшла можливість заправити мене на потрібну кількість бензину - дві норми. Значить, пам'ятала весь день про мою біду. Дружина потім і цукерки носила і грошей. Не взяла. Сказала зараз усім важко. Такі ми українці: до ворогів злі, до своїх добрі. Навіть до дурнів :-) Завтра додому.

15.05.2022

Як діти? Чі ні?

Сьогодні, дивлячись у телевізор, про людей, згадав як нещодавно слухав 40-ку. Звичайно ж, випадково, звичайно ж у SSB, підслухав розмову старшого товариша з більш "зеленим". Обидва з недалека. Старший нарікав, що ось лампа, ГК-71 " села " (втратила емісію), одна працює, а друга " села", але йому дуже знаюча людина підказала помити як слід лампу в пральному порошку і вона "стане як нова, запрацює аж бігом". Молодший товариш, делікатно став натякати, не розумію, мовляв, як зміняться внутрішні властивості лампи, якщо її помити. На що старий, сліпо віруючий "знаючій людині" навіть образився, відповідає, що "людина, яка це розповіла, дуже знаюча і серйозна, що ж вона, брехати буде ...".
Свята простота. Літні люди як діти. Не можна їх дурити. Так, не знає він нічого з галузі радіотехніки, але як би я хотів щоб мені хтось так вірив. Мені просто стало сумно. Гірко стало, за старого прикро. Дуже хочеться вірити, що "знаюча людина" просто невдало пожартувала, але останнім часом все частіше і частіше помічаю що і радіоаматорський світ, слідом за звичайним, стає все жорстокішим за саркастичною тезою Антон Палича: "Люди, люди - породження крокодилів".  А я завжди вважав, що радіоаматорство - найлюдяніше хобі...  
І, на жаль, сьогодні багато хто ведеться на зовсім інші небилиці.

14.05.2022

Субботняя карамель

Кому сподобалося, наберіть у Ютубі "мужики швидкісного шосе" - The highwaymen - і буде вам ще :-)

13.05.2022

Вечера

Сьогодни не витримав і купив у місцевому сільпо Arduino Uno :-) Скучив на чужині: мозок простоює. Хоч би світлодіодиком поблимати... На мій подив плата виявилася з роз'ємом USB micro. Тобто, не довелося купувати ще один шнур: реквізував у онуки.
Спочатку, як водиться, світлодіодом блимав, потім Fade, потім read port.... Працює :-)
Тепер чухаю ріпу чого б такого оригінального винайти, що можна було б реалізувати без паяльника. Модулів то немає :-( Вся інформаційна перифірія - світлодіод і читання СОМ порту. Але зате звивини заворушилися. Радий, що дозволив собі розвагу :-) Тепер вечорами не так нудно і для пам'яті користь - згадати IDE

12.05.2022

Черговий музей. Облом.

Сьогодні зранку сонячно та тихо. Бензину на заправках, як і раніше, немає, знову залишаємося на другий рік. Виїжджати в дорогу під 500 км. без належного запасу дуже нерозумно. Сьогодні знову додому не їдемо. П'ємо каву і в пошуках їжі для розуму виходимо з дому. По курсу етнографічний музей, до якого раніше ноги не дійшли.
Сьогодні дійшли. Стартували на виставці арт творів із природних матеріалів: квіти, листя, солома, тополиний пух та ін. Може на фото не дуже помітно, але коли помічаєш, з чого це зроблено, враження чарівництва.


 У всьому музеї відвідувачів троє : я, дружина та онука :-) По ходу в залах та коридорах виставка старовинних клавінших: клавесин, фісгармоні, піано та австрийский кабінетний рояль J.Fritz&Sohn, просто чарівність. Іра спробувала грати, але не судилося. Звук чарівний, але деякі не мають по кілька струн, деякі не налаштовані, у фісгармоні не працює горн правої педалі. Я свої криві пальці прикласти побоявся. Хоча дуже хотілося торкнутися цих клавіш: так багато людей перебирали їх і так давно це було.... У різні часи, і за царя, і за більшовиків, і за білих.... Але все одно, торкнутися піано 1831 року - казка. У столиці б не дали :-)



Але далі облом. У зв'язку з війною все більш-менш цінні експонати з експозиції зняті і поміщені в надійне сховище. У всіх 4-х залах :-( Усі вибачаються, ми розчаровані, але розуміємо - війна. Добре, що у мене в кампанії дві жінки. Вони втішилися в прилеглих магазинах :-)


11.05.2022

Ступені ризику

  Не дарма в народі кажуть "баловні долі", або "не доля". Вона, злодійка, своє бере завжди. Іноді все. Я - баловень долі. Це я про себе.  Щоправда, я не один. Ось наприклад один із моїх знайомих. У Чернігові майже всі будинки навколо зруйновані зовсім, а в нього, поросеред, тільки скло вибито (будиночок із двома вікнами вперед).  А інший знайомий, що під Херсоном, тільки встиг вивести сім'ю з дому. І немає більше хати. Нічого немає.
     А в мене будинок цілий, правда поки що, як кажуть, від в'язниці і торби не зарікайся, але поки  навіть жодного скла не вибито. Хоча стріляли. Сім'ю вивіз у хлібне місто, де (поки що) в магазинах все є, навіть горілка, не кажучи про сало. Їжи – завалися. Живемо в окремій квартирі, хоч і без меблів. Натомість місто з дуже багатою історією та культурою. Місту близько 500 років. Щодня цікаво: кожен день то пам'ятка архітектури, то музей, то просто прогулянка старим містом. А втомився, поспи. Тут не стріляють.

  Тиша. А особисто я як сир у маслі. Крім усього іншого, у мене є можливість не розлучатися з улюбленим хобі, що для багатьох інших вето до кінця війни. Якщо не на прогулянці, то сиджу слухаю (і не лише) улюблене короткохвильове радіо. За два тижні у перервах між прогулянками вже під три тисячі зв'язків та 50 країн. Можна спробувати виконати DXCC :-)
Навіщо пишу? А підтримати всіх. Ступінь ризику приблизно у всіх однаковий, але трішки везіння, і вже краще :-) Зараз легше мені, а завтра вам. Життя бере своє, помалу люди повертаються у свої будинки, садять картоплю, а посічені осколками дерева все одно цвітуть. І вранці електрики протягли нові дроти. І будуть яблука. Фото UR5RP, UY2RY.


08.05.2022

На чужині :-)

З вже описаної причини моя сім'я проводить ось уже другий місяць у порожній квартирі моїх друзів за 500 кілометрів від мого будинку. З погляду справжніх українців ми живемо добре. Встали, поїли, погуляли по базару знову поїли, поспали .... і так дали. Обидві мої жінки від такого режиму не товстіють завдяки конституції, а я зайнятий роботою в єфірі без обмежень майже цілодобово і тому маю бути щасливим. Дякуємо друзям за надану можливість. Мі стали затятими туристами і навіть у такому провінційному місці як наша чужина знаходимо перлини для туристичного бізнесу. На фото будинок місцевого педагогічного коледжу.
 Є безліч невеликих будиночків споруди ще здається часів Мазепи. І особливо цікаво спостерігати результат їхньої переробки під сьогоднішній день. Майже у всіх замість горищ засклені мансарди, будинки обшиваються будь-яким матеріалом, як правило не вагонкою, що надає будинкам цілком сучасного вигляду. І лише у введеннях газу, електрики та інтернету стає зрозуміло, що це колишні мазанки :-)  А сьогодні, під час цілком можливого "прильоту", я з жахом думаю, скільки скла знадобиться для ремонту. Але з поверненням до житла зубним болем знову повертається відчуття чужини. Ірина (старша:-) приклала руки і в порожній квартирі іноді здається, що ми десь у літньому пансіонаті в Коблеві або в хорошому студентському гуртожитку. Тільки туалетний папір у туалеті не на тому місці, килимок біля дверей лежить не так, вимикачі світла шукати довго...
Гріх, великий, мені скаржитися на долю. Порівняно з бідами інших, у мене біла смуга. Але я власне і не скаржуся, так, нарікаю... Може, фото мого шека сьогодні в порівнянні зі звичним (QRZ.COM) пояснить мою думку. Вона така тонка, що її легко не помітити... :-(


07.05.2022

Субботняя карамель

Сьогодні я хочу віддати належне нашим справжнім друзям. Незважаючи на те, що американці – найрізноманітніший народ, вони ніколи не ставилися погано до України. Ще з тих пір, коли українська держава тільки робила перші самостійні кроки у довгому шляху становлення державності, і українців називали "самостійники", і англійці та американці з симпатією ставилися до прагнення націй до самостійності. І нашій також. (Це в спогадах у Денікіна "Похід на Москву"). Сьогодні важко переоцінити допомогу Україні та тих та інших. Але мені особисто не такі консервативні і іноді аж надто "емансіпі" американці більше до вподоби. У цьому винна їхня незнищенна потреба свободи:-). Навіть у виборі – штиблет. А вже у творчості – немає меж. Тому я для суботньої карамелі вибрав концерт у міру консервативної, і в той же час нескінченно "американської" Бренді Карлайл (Brandi Carlile). Її ролик вже мною поминався в суботній караамелі - "Folsom Prison Blues" Теж, до речі, дуже "американська" нотка. Сьогодні 45 хвилин Бренді Карлайл. Отримайте задоволення - послухайте з гарною акустикою.
   

06.05.2022

Обновка

Після двох годинної перерви на телеграф, повернувся до FT8. Але вже з обновкою – новою клавіатурою :-) Проблема в ноутбуці. Як тільки з'ясувалося, що мій ноутбук швидше ніж у онуки, почалася експансія. Відразу її комп'ютер став глючити, інтернет там гірше, на екрані літери розмазвні ... Що правда, то правда. Монітор там не дуже. На моєму ноутбуці літери (російські) написані білою маркерною ручкою. І ось щоразу після Алискиних посиденьок букви доводиться писати наново. Б'юся об заклад, всі знають які букви доводиться оновлювати :-)
  Після недовгих пошуків у сільпо знаходиться клавіатура за 300 гривень. У якій, як з'ясувалося під час увімкнення, є підсвічування. Що в принципі не зайве, тому що я іноді сиджу в напівтемряві.

Тож тепер я крутько. І літери будуть цілі :-)  Таке ось воно – робоче місце експедиціонера.

Побажання

 Igor OH2JXA

Слава Україні! Щиро бажаю всього найкращого вам та родині. Сподіваюсь одного дня привітати з Перемогою.   01.05.2022 14:39 


 

Наш брат, телеграфіст

04.05.2022

Безлошадний

Підвела красуня. Перший раз за 15 років моя улюблена товстушка Волга підвела мене :-) Не захотіла заводиться :-( І хоча моя перша освіта за спеціальністю радіоапаратобудування, я з проблемою не впорався :-( Довелося запрошувати фахівців які вчилися пізніше за мене :-) Так буксірують мою ластівку до місця ремонту :-(


© Copyright 2011-2021 UY2RA,    All rights reserved.    Все права защищены.    Пожалуйста уважайте их. Использование материалов c этого сайта разрешается только с указанием АКТИВНОЙ ссылки на этот сайт.

FREE & OPEN UKRAINIAN HAM  RADIO  BANNERS NET