Приятно радует что мы помним своих земляков, которые во времена еще более смутные чем наши старались во благо Украины. И сегодняшние украинцы радуют. Тем что не забывают свою историю Как бы ни было плохо с бюджетом, и даже не в столице нашлись и желающие сделать и деньги на скромную мемориальную доску.
(4 серпня 1894—після 31 грудня 1944 року) — підполковник Армії УНР.
Родом із с. Спаське на Чернігівщині. Останнє звання у російській армії — штабс- капітан.Перша світова війна - Південно-західний фронт, поранений, контужений.
З 22.12.1917 р. — начальник відділу зв'язку штабу 26-го Українського корпусу.
З 24.02.1918 р — старший ад'ютант штабу 26-го корпусу військ Центральної Ради - Румунський фронт.
З 17.04.1918 р — молодший ад'ютант штабу Харківського (згодом — 7-го) корпусу Армії УНР, згодом — Армії Української Держави.
З червня 1918 р. — старшина Сердюцької дивізії Армії Української Держави.
З 10.08.1918 р — слухач Інструкторської школи старшин.
З 03.01.1919 р — на посаді обер-старшини оперативного відділу штабу Лівобережного фронту Дієвої армії УНР.
З 30.01.1919 р. — старшина для доручень оперативного відділу штабу Запорізького корпусу Дієвої армії УНР.
В лютому-березні 1919 року корпус вів кровопролитні бої проти більшовицьких військ в районі Вінниці, Проскурова, Житомира. Під час боїв із більшовицькими військами навесні 1919 року запорожці під командуванням отамана корпусу Омеляна Волох(згодом — полковника Івана Дубового) були відрізані від решти армії і 16 квітня відступили на територію Румунії, де були майже повністю роззброєні та позбавлені військового майна. Наприкінці квітня 1919 року Запорізький корпус залишив територію Румунії і, пройшовши через Галичину, приєднався на Волині до інших частин Дієвої армії УНР.
У квітні — травні 1919 року Запорізький корпус було реорганізовано в Запорізьку Групу Армії УНР.
З 01.05.1919 р.— помічник начальника оперативного відділу штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР.
З 30.04.1920 р. — старшина штабу 6-ї Січової дивізії Армії УНР.
З 25.05.1920 р. — завідувач квартирного відділу столичного коменданта у Вінниці.
З 23.06.1920 р.— начальник дислокаційного відділу Головного управління Генерального штабу УНР.
У 1929 р. закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії у Подєбрадах.
Плюс ко всему Радченко был связист из Сосницы.
Спасибо за материал Саше US5RK